В Запоріжжі суди відмовляють Приватбанку у виселенні мешканців з іпотечного житла
В Запоріжжі суди відмовляють Приватбанку у виселенні мешканців з іпотечного житла

У разі якщо суд встановив, що в іпотеку передано квартиру, яка не була придбана за рахунок кредитних коштів, то правильним є висновок про відсутність передбачених законом підстав для виселення мешканців із квартири без надання їм іншого постійного житла.
Особам, які виселяються з жилого будинку (жилого приміщення), яке є предметом іпотеки, у зв’язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, інше постійне житло надається в тому разі, коли іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла.
Установивши у справі, що в іпотеку передано квартиру, яка була придбана не за рахунок отриманих кредитних коштів,суд дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для виселення відповідачів із зазначеної квартири без надання їм іншого постійного житла,як про це заявив у позові ПАТ КБ «Приватбанк».
Висновки суду повністю узгоджуються з роз’ясненнями Верховного Суду України про порядок застосування зазначеної норми матеріального права у постанові від 18.03.2015 року по справі № 6-39 цс15, правовий висновок якого в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов’язковим для застосування у подібних правовідносинах.
Нормою, яка встановлює порядок виселення із займаного жилого приміщення, є стаття 109 ЖК УРСР, у частині першій якої передбачені підстави виселення.
Відповідно до частини другої статті 109 ЖК УРСР громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинне бути зазначене в рішенні суду.
Таким чином, частина друга статті 109 ЖК УРСР установлює загальне правило про неможливість виселення громадян із жилих приміщень, придбаних не за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, забезпеченого іпотекою цього приміщення, без одночасного надання іншого постійного жилого приміщення.
При виселенні з іпотечного майна, придбаного не за рахунок кредиту і забезпеченого іпотекою цього житла в судовому порядку, відсутність постійного жилого приміщення, яке має бути надане особі одночасно з виселенням, є підставою для відмови в задоволенні позову про виселення.
Саме до цього зводяться правові висновки щодо застосування ст.ст.39, 40 Закону України «Про іпотеку» та ст.109 ЖК Української РСР, зроблені Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України в постанові від 18 березня 2015 року (справа № 6-39цс15), яка згідно зі статтею 360-7 ЦПК України є обов’язковою для судів, що зобов’язані узгодити свою судову практику з рішеннями Верховного Суду України, про що і зазначив суд у рішенні.

Ось одне з останніх рішень про відмову Приватбанку у виселенні  — http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/45435261 . Апеляційний суд також залишив без змін в частині виселення.

 

 

Поделиться в соц. сетях

Больше полезного контента: